9 листопада: яке сьогодні свято, іменини та народні прикмети

За релігійним календарем сьогодні вшановують пам’ять Нестора Літописця. Він був монахом Києво-Печерського монастиря.

Преподобний київський літописець та письменник-агіограф Нестор, автор Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті минулих літ».

Народився не раніше, ніж 1056 року. Після смерті Феодосія прийшов до монастиря, ігуменом якого був Стефан, що прийняв Нестора, постриг його (1074—1075) й вивів на диякона. Нестор славив і возвеличував Бога «в тілі своїм і в душі своїй».

З роками чесноти його зростали, але ченцеві хотілося звільнитися тілесної плоті і досягти абсолютної духовності, аби стати істинним достойником Божим. Справою життя Нестора стала книжна справа, складання літописів. «Велика буває користь від учення книжного, – говорив він, – книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами». Преподобний Нестор мав знання з історії, літератури, грецької мови та богослов’я. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. Збереглися його життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.

Найвизначніший твір Нестора Літописця – «Повість минулих літ». Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

Нестор Літописець у 1107 р. вирушає до Володимир-Волинського та у Зимненський і Святогірський монастирі на пошуки першоджерел. Унаслідок чого Волинський літопис було включено до «Повісті минулих літ» майже в повному обсязі. «Повість врем’яних літ» було завершено близько 1113 року. Помер преподобний Нестор Літописець близько 1114 року. Житіє Нестора вперше з’явилося у друкованому Києво-Печерському патерику від 1661.

Іменини відзначають Нестор, Андрій, Капітоліна, Еротіїда, Марк, Агрипін, Олександр, Єлизавета.

Існувала традиція 9 листопада, коли батьки відводили дітей до школи, а потім йшли до церкви: поставити свічку перед образом Нестора Літописця і помолитися, щоб він допоміг дитині у навчанні.
Наші предки називали цю дату «Обітний день».

Це означає, що сьогодні необхідно давати обіцянки, які не можна порушувати протягом року. Багаті люди, наприклад, обіцяли будувати монастирі або жертвувати на благо храму. Бідні люди з народу відправлялися в паломництво або давали обітницю безшлюбності. Молоді дівчата сьогодні ходили в храм і ставили свічки Пресвятій Богородиці, просячи захисту від бід.

Не варто цього дня лаятися, аби не довелося до Різдва гніватися. Не можна сьогодні багато працювати. Не слід нині зловживати алкоголем і переїдати. Не треба у цей день ходити в гості, аби не вивести з дому щастя.
Якщо протягом декількох днів сильний вітер дме в одному напрямку, то будуть опади. Якщо на деревах іній, то скоро буде мороз. Вранці туман – до відлиги. Якщо сніг випав на сиру землю, чекайте ранньої весни і багато пролісків. Якщо гусак на воду виходить і довго плаває, то похолодає нескоро.

Цей день в історії:

День української писемності та мови;
Всеукраїнський день працівників культури і аматорів народного мистецтва.

1872 – народився Богдан Лепкий, український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник;
1882 – в Єлисаветграді з п’єсою “Наталка-Полтавка” дебютував український театр Марка Кропивницького;
1918 – у Львові створили виконавчий орган ЗУНР (з 13 листопада 1918 року – Державний Секретаріат);
1938 – у Хусті для організації оборони Карпатської України утворили напіввійськову організацію “Карпатська Січ”;
1947 – команда “Динамо” (Київ) перемогла “Харчовик” (Одеса) з рахунком 5:1 і здобула Кубок УРСР з футболу 1947 року;
1956 – Президія Верховної Ради СРСР ухвалив указ “Про заборону колишнім очільникам й активним учасникам українського націоналістичного підпілля, які були засуджені й відбували покарання, повертатися в західні області УРСР”;
1961 – місто Сталіне дістало назву Донецьк;
1962 – Президія Верховної Ради СРСР ухвалила постанову про перейменування міста Станіслав на Івано-Франківськ, а Станіславської області на Івано-Франківську область;
1976 – у Києві створили Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод;
1977 – Українська Гельсінська Група оприлюднила “Маніфест українського правозахисного руху”;
1991 – генерала Джохара Дудаєва обрано першим президентом Ічкерії;
1995 – Македонія та Україна прийняті до Ради Європи.

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: